виховний
ВИХОВНИ́Й, а́, е́. Стос. до виховання (в 1 знач.).
Воронцов вважав ці дуети за одну з форм виховної роботи серед особового складу (Гончар, І, 1954, 188);
Питання про порізану ножиком парту обговорюється і на класних зборах, і на виховній годині (Донч., VI, 1957, 603).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виховний — виховни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- виховний — [виехоўний] м. (на) -ному/-хоуўн'ім, мн. -хоуўн'і Орфоепічний словник української мови
- виховний — -а, -е. Стос. до виховання (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- виховний — ВИХОВНИ́Й, а́, е́. Стос. до виховання (див. вихова́ння 1). Питання про порізану ножиком парту обговорюється і на класних зборах, і на виховній годині (О. Донченко); Воронцов вважав ці дуети за одну з форм виховної роботи серед особового складу (О. Словник української мови у 20 томах
- виховний — Виховни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)