виховування

ВИХО́ВУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вихо́вувати¹.

Вона замислено зауважує: – Флобер колись написав роман: “Сантиментальне [сентиментальне] виховання”. – Так, – підхоплюю я, – “Виховування почуттів” (В. Домонтович);

Виховування шанобливого ставлення до особистісних і культурних прав людини, формування толерантної поведінки і т. ін. сприятимуть подальшій розбудові громадянського суспільства в Україні (з наук. літ.).