виховувати

ВИХО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ХОВАТИ, аю, аєш, док., кого, що.

1. Ростити, навчаючи правил поведінки, даючи освіту і т. ін. (про дітей).

Батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні [нагадуванні] й остереженні Божому! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

[Любов:] Він [татко] не виховував мене, він просто любив мене. (Зітхає.) Він не боронив мені нічого (Леся Українка);

Батькові й матері завжди було ніколи, і виховував мене дід (В. Нестайко);

Та, може, й справді не та ще тільки мати людині, яка породила, а яка виховала – згадала Галина розповідь Гордія Ясена (Є. Кротевич);

// Вирощуючи своїх малят, навчати їх поводити себе певним чином у тих чи інших обставинах (про тварин).

[Кнур:] Люта звірина і та своїх дітей доглядає та виховує (Панас Мирний);

Пташки покинули співи та взялися вигодовувати та виховувати діток своїх (Л. Яновська).

2. Систематично впливати на культурний розвиток, світогляд, моральні принципи кого-небудь у певному напрямі.

Наших читачів ще треба виховувати і доводиться робити це обережно (М. Коцюбинський);

Національна ідея пронизує, об'єднує, виховує різні соціальні верстви і політичні сили .. країни (Д. Павличко);

// що. Систематичним впливом викликати, розвивати якесь почуття, рису вдачі, особливість, прищеплювати що-небудь.

Колектив (родина, територіальна громада, етнос, релігійне об'єднання, держава, нація) виховує в людей почуття солідарності, згуртовуючи їх в одну спільноту (із журн.);

– Навіщо вам здалося дратувати мене цим портретом?.. Таке дратування схоже на знущання і може виховати ненависть (Іван Ле);

Треба виховати в собі смак до хорошої мови, як виховують смак до гравюри, гарної музики тощо (з публіц. літ.).

3. Цілеспрямовано, за певною системою вирощувати (тварин).

– Коней розводять і виховують .. кінські заводи (Ю. Яновський);

Якщо качок виховувати на 16-годинному світловому дні, то й у них яйцекладка почнеться в 135–140-денному віці (з навч. літ.).

ВИХО́ВУВАТИ², ую, уєш, недок., ВИ́ХОВАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. кого, що. Довго ховати, переховувати кого-, що-небудь.

– Моя матінко, мій дорогий кришталю! Де тебе виховати з зими да на літечко? (Ганна Барвінок).

2. що. Таїти що-небудь.

[Мокрина:] А ти на мою голубоньку не гнівайся!.. [Килина:] Хіба ж я не людина, щоб так довго виховувала гнів та лютість. Бог з нею! (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виховувати — (розвивати в когось певні риси, знання) ростити, вирощувати, плекати, формувати, прищеплювати. Словник синонімів Полюги
  2. виховувати — вихо́вувати 1 дієслово недоконаного виду вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту вихо́вувати 2 дієслово недоконаного виду переховувати; таїти розм. Орфографічний словник української мови
  3. виховувати — Вихо́вувати. Вирощувати. Для того, щоби люди звикали до кращого обробітку землі, позаводили сі товариства за помочию своїх центральних товариств в Чернівцях взірцеві поля і садки, де виховують найліпші сорти хліба, трави та овочевих дерев (Товариш... Українська літературна мова на Буковині
  4. виховувати — (дітей) ростити, ВИРОЩУВАТИ, навчати, научати, розвивати, доводити до розуму; (любов) прищеплювати; (скарби) ховати, переховувати, (гнів) таїти. Словник синонімів Караванського
  5. виховувати — I -ую, -уєш, недок., виховати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту і т. ін. || Вирощуючи своїх малят, навчати їх поводити себе певним чином за тих чи інших обставин (про тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виховувати — ВИРОБЛЯ́ТИ (удосконалювати певні якості, особливості тощо в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі тощо), РОЗВИВА́ТИ, ВИХО́ВУВАТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, КРИСТАЛІЗУВА́ТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  7. виховувати — Вихо́вувати, -вую, -вуєш, -вує; ви́ховати, -ховаю, -ваєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. виховувати — ВИХО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ХОВАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту і т. ін. [Любов:] Він [татко] не виховував мене, він просто любив мене. (Зітхає). Він не боронив мені нічого (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. виховувати — Виховувати, -вую, -єш сов. в. виховати, -ваю, -єш, гл. 1) Перепрятывать, укрывать, укрыть. 2) Воспитывать, воспитать. Як доглядати дітей, як їх виховувати. К. Псал. 14. Словник української мови Грінченка