виховувати

ВИХО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ХОВАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту і т. ін.

[Любов:] Він [татко] не виховував мене, він просто любив мене. (Зітхає). Він не боронив мені нічого (Л. Укр., II, 1951, 22);

Та, може, й справді не та ще тільки мати людині, яка породила, а яка виховала — згадала Галина розповідь Гордія Ясена (Крот., Сини.., 1948, 79);

// Вирощуючи своїх малят, навчати їх поводити себе певним чином у тих чи інших обставинах (про тварин).

[Кнур:] Люта звірина і та своїх дітей доглядає та виховує (Мирний, V, 1955, 90);

Пташки покинули співи та взялися вигодовувати та виховувати діток своїх (Л. Янов., І, 1959, 35).

2. Систематично впливати на культурний розвиток, світогляд, моральні принципи кого-небудь у певному напрямі.

Наших читачів ще треба виховувати і доводиться робити це обережно (Коцюб., III, 1956, 228);

Вогненного нам треба слова! Такого, щоб мільйони виховувало: глибоко, партійно, реально, — інтернаціонально! (Тич., III, 1957, 9);

Мене виховує Партія і Комсомол! (Ле, Міжгір’я, 1953, 336);

// що. Систематичним впливом викликати, розвивати якесь почуття, рису вдачі, особливість, прищеплювати що-небудь.

Комсомольські організації повинні виховувати у молоді любов до читання (Рад. Укр., 7. IX 1950, 2);

— Навіщо вам здалося дратувати мене цим портретом?.. Таке дратування схоже на знущання і може виховати ненависть (Ле, Міжгір’я, 1953, 119).

3. Цілеспрямовано, за певною системою вирощувати (тварин).

— Коней розводять і виховують державні заводи, кінські заводи: в киргизьких степах, біля Уралу, в Сибіру (Ю. Янов., II, 1958, 114);

Якщо качок.. виховувати на 16-годинному світловому дні, то й у них яйцекладка почнеться в 135-140-денному віці (Соц. твар., 1, 1956, 18).

ВИХО́ВУВАТИ², ую, уєш, недок., ВИ́ХОВАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.

1. Довго ховати, переховувати кого— або що-небудь.

Моя матінко, Мій дорогий кришталю! Де тебе виховати з зими да на літечко? (Барв., Опов.., 1902, 39).

2. Таїти що-небудь.

[Мокрина:] А ти на мою голубоньку не гнівайся!.. [Килина:] Хіба ж я не людина, щоб так довго виховувала гнів та лютість. Бог з нею! (Кроп., II, 1958, 495).