виховуватися

ВИХО́ВУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ВИ́ХОВАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Перебуваючи під чиїм-небудь опікуванням, навчатися правил поведінки, одержувати освіту і т. ін.

Його, тобто Йоганеса, взяв за свого один далекий бездітний родич його матері в Моравії, і там він виховувався (Коб., III, 1956, 345);

У Мехтодія виховуються онуки — діти померлої доньки (Ю. Янов., II, 1954, 102).

2. Розвиватися духовно, набувати знань, певного світогляду, моральних переконань завдяки систематичному впливові.

У школах учні виховуються на художньому слові наших найкращих поетів, прозаїків і драматургів (Корн., Разом із життям, 1950, 33);

На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Коцюб., III, 1956, 35).

3. тільки недок. Пас. до вихо́вувати¹.

ВИХО́ВУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., ВИ́ХОВАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. тільки недок. Довго переховуватися, ховатися.

Потім пішов на розшуки садка, в якому, на його думку, повинен був виховуватись Михась (Томч., Готель.., 1960, 291);

// тільки док. Довго переховуючись, ховаючись, залишитися непоміченим, невикритим, непійманим і т. ін.

[Чопорій:] Насилу виховався в солом’янику, на току, сказавши сусідам, що їду до города (Кроп., V, 1959, 133);

Всіх курей півиловлював поліцай для свого начальства, а він [півень] якось у кущах — молодець! — виховався (Вирган, В розп. літа, 1959, 259).

2. Таїти що-небудь, не признаватися в чомусь.

[Xведоска:] У чім ти провинив проти мене? [Роман:] Мені слід було зразу сказати тобі… Я виховувався перед тобою… (Кроп., II, 1958, 53).