виховуватися

ВИХО́ВУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ВИ́ХОВАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Перебуваючи під чиїм-небудь опікуванням, навчатися правил поведінки, здобувати освіту і т. ін.

Його, тобто Йоганеса, взяв за свого один далекий бездітний родич його матері в Моравії, і там він виховувався (О. Кобилянська);

У Мехтодія виховуються онуки – діти померлої доньки (Ю. Яновський);

Комісар підвівся, пройшовсь по підвалу, присів на ящику навпроти Спартака. – Товаришу комсорг, в якій ви сім'ї виховувались? (О. Гончар).

2. Розвиватися духовно, набувати знань, певного світогляду, моральних переконань завдяки систематичному впливові певних ідей, людей.

Де зістався старий Піня, де в йому [ньому] виховувався новий, коли саме почалось перерождіння [переродження], все було тайною (В. Винниченко);

Часто пишуть, що людина з часом виховується, формується (В. Дрозд);

На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (М. Коцюбинський).

3. тільки недок. Пас. до вихо́вувати¹.

Ілько пильно слідкував за нею [Мотрею], проти волі задивився на красу її. То була краса, що виховується тільки на Україні (В. Винниченко);

Дід мiй, по батьковi, виховувався помiщиком як талановитий селянський хлопчик (В. Сосюра);

– Нестримний, – сказав він. – Нема терпіння. Але терпіння виховується в муках (О. Бердник).

ВИХО́ВУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., ВИ́ХОВАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. Довго переховуватися, ховатися.

Потім пішов на розшуки садка, в якому, на його думку, повинен був виховуватись Михась (М. Томчаній);

– Петре! Чи ти чуєш, що там твориться? Петро підвівся, протер очі і слухав теж. – Це нічого іншого, лише вовки. Отож ми були б виховалися на вітряку! (А. Чайковський);

// тільки док. Довго переховуючись, ховаючись, залишитися непоміченим, невикритим, невпійманим і т. ін.

[Чопорій:] Насилу виховався в солом'янику, на току, сказавши сусідам, що їду до города (М. Кропивницький);

Всіх курей повиловлював поліцай для свого начальства, а він [півень] якось у кущах – молодець! – виховався (І. Вирган).

2. Таїти що-небудь, не признаватися в чомусь.

[Хведоска:] У чім ти провинив проти мене? [Роман:] Мені слід було зразу сказати тобі... Я виховувався перед тобою... (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виховуватися — Зберігатися, ховатися [XIX] Ковблики слабші від щупаків, 1 але зате їх множиться далеко більше, так що хоч щупаки і всякі другі хижаки нищать ковбликів чимало, то прецінь їх багато й виховується [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. виховуватися — вихо́вуватися 1 дієслово недоконаного виду рости вихо́вуватися 2 дієслово недоконаного виду переховуватися розм. Орфографічний словник української мови
  3. виховуватися — I -уюся, -уєшся, недок., виховатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Перебуваючи під чиїм-небудь опікуванням, навчатися правил поведінки, одержувати освіту і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виховуватися — ТАЇ́ТИ (перев. зі сл. в собі — мати, містити в собі щось зовні непомітне або ще не виявлене), КРИ́ТИ (В СОБІ́), ХОВА́ТИ, ВИХОВУВАТИ, ВИХОВУВАТИСЯ. Словник синонімів української мови
  5. виховуватися — ВИХО́ВУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ВИ́ХОВАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Перебуваючи під чиїм-небудь опікуванням, навчатися правил поведінки, одержувати освіту і т. ін. Словник української мови в 11 томах