виховуватися

ТАЇ́ТИ (перев. зі сл. в собі — мати, містити в собі щось зовні непомітне або ще не виявлене), КРИ́ТИ (В СОБІ́), ХОВА́ТИ, ВИХОВУВАТИ, ВИХОВУВАТИСЯ. Нетлінним ввійшло "Слово о полку Ігоревім" в золоту скарбницю людства, бо таїть воно неув'ядної краси поетичні образи, бо вчить нас любити Вітчизну і її синів (М. Рильський); Віками текла вода в цих берегах, і ніхто не думав, що вона таїть в собі таку силу (В. Кучер); Боїться (Храпков) тим внутрішнім острахом, який криє в собі підсвідоме визнання пересічності своєї особи в порівнянні з Мухтаровим (І. Ле); Небо завжди манило його. Манило не тим, що бачив, а таїною, яку ховало в собі (Ю. Мушкетик).

ХОВА́ТИСЯ (поміщатися де-небудь так, щоб інші не могли помітити або знайти), ЗАХО́ВУВАТИСЯ рідше, КРИ́ТИСЯ, УКРИВА́ТИСЯ, СХОРОНЯ́ТИСЯ, ХОРОНИ́ТИСЯ розм., ПРИХО́ВУВАТИСЯ розм.; ЗАТА́ЮВАТИСЯ, ТАЇ́ТИСЯ, ЧАЇ́ТИСЯ розм. (перев. зберігаючи непорушність, тишу); ПЕРЕХО́ВУВАТИСЯ, ВИХО́ВУВАТИСЯ розм. (протягом тривалого часу або в різних місцях); ЗАБИВА́ТИСЯ (перев. залазячи кудись). — Док.: схова́тися, захова́тися, скри́тися, схорони́тися, приховатися, укри́тися, затаї́тися, потаї́тися, зачаї́тися, перехова́тися, ви́ховатися, заби́тися. Два дні і дві ночі сиділи вони тут у вогкості і пітьмі, ховаючись від козачих пікетів (М. Коцюбинський); (Печариця (сам):) Хе-хе-хе! Де б тільки його заховатись?.. А ось: у курінь залізти, в одежу дідову заритись... І не далеко, і не видно, і все чути (Панас Мирний); Після того бою.. старий Мороз із сином По комишах крився (П. Куліш); Наче в твердині якій, я на хуторі в горах укрився (М. Зеров); — Нехай веде нас на те місце, де схоронилися Ворони (І. Франко); Татари їхали швидко, без лементу і гамору. Вдень вони хоронились у вибалках і очеретах (Н. Рибак); З концтабору хлопцеві якось пощастило вислизнути (І. Волошин); Вони злодійкувато прищухли, затаїлись у виноградних кущах за зоною табору (О. Гончар); Під стріхами, в гіллі, в траві таяться птиці (переклад М. Рильського); Підійшов (Фарлаф) якраз до цієї хати, під якою чаївся Мстислав, і відкинув засуву (Ю. Опільський); Три дні Іванко переховувався в лісі за оселищем (А. Хижняк); — Давай тікати. Якщо виховаємося одну ніч — Довбуш піде собі в свої гори й небезпека мине (Г. Хоткевич); Юрко забивається аж під курні вінки цибулі в кутку на жердці (П. Козланюк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виховуватися — Зберігатися, ховатися [XIX] Ковблики слабші від щупаків, 1 але зате їх множиться далеко більше, так що хоч щупаки і всякі другі хижаки нищать ковбликів чимало, то прецінь їх багато й виховується [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. виховуватися — вихо́вуватися 1 дієслово недоконаного виду рости вихо́вуватися 2 дієслово недоконаного виду переховуватися розм. Орфографічний словник української мови
  3. виховуватися — I -уюся, -уєшся, недок., виховатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Перебуваючи під чиїм-небудь опікуванням, навчатися правил поведінки, одержувати освіту і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виховуватися — ВИХО́ВУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ВИ́ХОВАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Перебуваючи під чиїм-небудь опікуванням, навчатися правил поведінки, здобувати освіту і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. виховуватися — ВИХО́ВУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ВИ́ХОВАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Перебуваючи під чиїм-небудь опікуванням, навчатися правил поведінки, одержувати освіту і т. ін. Словник української мови в 11 томах