виходження
ВИХО́ДЖЕННЯ, я, с., спец.
Дія за знач. вихо́дити 1, 5.
Клінічні ознаки дозволяють констатувати виходження черевних органів у грудну клітку і підозрювати грижу діафрагми (з навч. літ.).
ВИ́ХОДЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ви́ходити² і ви́ходитися² 1.
Виходження недоношених дітей потребує залучення чималих коштів та обладнання (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виходження — ви́ходження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови