виходжування
ВИХО́ДЖУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вихо́джувати² і вихо́джуватися² 1.
– Ми завершили величезну і дуже важливу програму – розроблено клінічні протоколи щодо ведення і виходжування новонароджених дітей з малою масою тіла (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виходжування — вихо́джування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- виходжування — -я, с. Дія за знач. виходжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови