вихоплювання

ВИХО́ПЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вихо́плювати.

На занятті з хортингу було відпрацьовано прийоми вихоплювання зброї з рук нападника (із журн.);

Якщо знехтувати загальним методологічним принципом науки, який полягає у всебічному охопленні і вивченні досліджуваного предмета чи явища, можна прийти до софістики, тобто до абсолютизації та вихоплювання окремих його сторін (з навч. літ.).