вихрастий
ВИХРА́СТИЙ, ВИХРЯ́СТИЙ, а, е.
З вихром, вихрами (див. ви́хор²).
Прислали його [вчителя] прямо з шкільної парти, й через те од його вихрястого чуба й навіть од кожної складочки одежі так і несло ще веселою, вахлакуватою бурсою (С. Васильченко);
Іван Ярош з вихрастим хлопчиною грають у шахи (А. Головко);
На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону – тугим колесом (О. Довженко);
Перед нею, безперечно, стояв узбек. Йому б тільки .. кучері вихрасті на голові, оповиті білою чалмою... (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихрастий — вихра́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- вихрастий — вихрястий, -а, -е. З вихором, вихрами (див. вихор II). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихрастий — див. кошлатий; кучерявий; розлогий Словник синонімів Вусика
- вихрастий — ВИХРА́СТИЙ, ВИХРЯ́СТИЙ, а, е. З вихором, вихрами ( див. ви́хор²). Іван Ярош з вихрастим хлопчиною грають у шахи (Головко, Літа.., 1956, 109); Перед нею, безперечно, стояв узбек. Йому б тільки.. Словник української мови в 11 томах