вихрещений
ВИ́ХРЕЩЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́хрестити.
Була вихрещеною.., бездітна і на одно око цілком сліпа (О. Кобилянська);
Сам пан полковник Джалалій татарин, вихрещений і вихований козаками, тепер воює за справу православного люду християнського (Р. Іванченко);
Вихрещений кубанець гірко ридав, розмазуючи кров (Ю. Андрухович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихрещений — ви́хрещений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вихрещений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихрестити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихрещений — ВИ́ХРЕЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хрестити. Була вихрещеною.., бездітна і на одно око цілком сліпа (Коб., II, 1956, 119); Юлай, вихрещений калмик, зробив комендантові важливе донесення (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Хуторяна, 1949, 69). Словник української мови в 11 томах