1. Словник української мови у 20 томах

вихровий

ВИХРОВИ́Й, а, е.

1. Прикм. до ви́хор¹ 1.

Рухається величезний колодязь порожнечі, оточений тисячокiлометровим кiльцем .. суцiльно вируючих хмар, де все кипить, закручується спiралями на вихрових обертових швидкостях (О. Гончар);

Летять у далеч роки, Як вітер вихровий (С. Крижанівський).

2. Який діє за допомогою вихороподібного руху повітря, рідини чи газу.

Вихрова система профілю крила складається з двох поверхонь: верхньої і нижньої (з наук. літ.);

Котушка індуктивності створює змінне магнітне поле, в якому розміщують випробувану деталь з покриттям. У поверхневому шарі деталі виникають вихрові струми, магнітне поле яких взаємодіє з полем котушки (з наук.-техн. літ.).

3. перен. Стрімкий, швидкий.

Шпіндлери досить здивовані таким раннім вихровим візитом (В. Винниченко);

Пари кружляють у шаленому вихровому танці (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихровий — вихрови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вихровий — -а, -е. Прикм. до вихор I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихровий — ВИХРОВИ́Й, а, е. Прикм. до ви́хор¹ 1. Летять у далеч роки, Як вітер вихровий (Криж., Під зорями.., 1950, 25). Словник української мови в 11 томах