1. Словник української мови в 11 томах

вихровий

ВИХРОВИ́Й, а, е. Прикм. до ви́хор¹ 1.

Летять у далеч роки, Як вітер вихровий (Криж., Під зорями.., 1950, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихровий — вихрови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вихровий — -а, -е. Прикм. до вихор I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихровий — ВИХРОВИ́Й, а, е. 1. Прикм. до ви́хор¹ 1. Рухається величезний колодязь порожнечі, оточений тисячокiлометровим кiльцем .. суцiльно вируючих хмар, де все кипить, закручується спiралями на вихрових обертових швидкостях (О. Словник української мови у 20 томах