вицвяхуваний
ВИ́ЦВЯХУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́цвяхувати.
Кроки трьох наближалися. Глухо шурхотіла щебінка під грубими, вицвяхуваними підошвами чобіт (П. Загребельний);
Підперізувались вони [козаки, табунники і чабани] шкуряним поясом і прив'язували до його [нього] гаман, вицвяхуваний і ґудзиками, і мідними бляшками (О. Стороженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вицвяхуваний — ви́цвяхуваний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- вицвяхуваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до вицвяхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вицвяхуваний — ВИ́ЦВЯХУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́цвяхувати. Кроки трьох наближалися. Глухо шурхотіла щебінка під грубими, вицвяхуваними підошвами чобіт (Загреб. Словник української мови в 11 томах