виціловування
ВИЦІЛО́ВУВАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. виціло́вувати.
А тепер позірно забудькуватий Хронос люб'язно підносить на віртуальній таці спогади про твоє принизливе виціловування рук колишньої коханої (С. Процюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me