виціловування

ВИЦІЛО́ВУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. виціло́вувати.

А тепер позірно забудькуватий Хронос люб'язно підносить на віртуальній таці спогади про твоє принизливе виціловування рук колишньої коханої (С. Процюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me