вицілюватися

ВИЦІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ЦІЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм.

Те саме, що виці́лювати 2.

Селім любив приходити з своїми гуляй-братами вночі до орлів, з п'яним реготом вицілювався з мушкета, бив під низ їхніх кліток (П. Загребельний);

– Кидай! – скомандував Микола. Я вицілився і кинув. Бита покотилась, покотилась і лягла на край ямки! (А. Дімаров).