вичавлювання
ВИЧА́ВЛЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вича́влювати.
Для всіх технологій (одержання харчового білка з рослин) початковий етап однаковий: подрібнення зеленої маси й вичавлювання з неї соку (з навч. літ.);
Процес вичавлювання колишніх стереотипів із свідомості болючий. Чимало людей узагалі намагаються не зазирати в минуле (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вичавлювання — вича́влювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вичавлювання — -я, с. Дія за знач. вичавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вичавлювання — ВИЧА́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вича́влювати. Словник української мови в 11 томах