1. Словник української мови у 20 томах

вичавний

ВИЧАВНИ́Й, а́, е́, спец.

Признач. для вичавлювання, видавлювання рідини, рідкої маси і т. ін. з чого-небудь.

Тростину спочатку подрібнюють, щоб полегшити подальше видавлювання з неї соку. Потім вона надходить на тривальцьовий вичавний прес (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичавний — вичавни́й прикметник спец. Орфографічний словник української мови
  2. вичавний — -а, -е, спец. Признач. для вичавлювання, видавлювання рідини, рідкої маси і т. ін. з чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичавний — ВИЧАВНИ́Й, а́, е́, спец. Признач. для вичавлювання, видавлювання рідини, рідкої маси і т. ін. з чого-небудь. Словник української мови в 11 томах