вичавлюватися

ВИЧА́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ЧАВИТИСЯ, иться, док.

1. При натискуванні, надушуванні виділятися з чого-небудь (про рідину, рідку масу і т. ін.).

Щоб одержати цеглу, так зване тісто подають у машину, а на виході з мундштука одна за одною вичавлюються цеглини (з наук.-попул. літ.);

Ярополк сів на вбитого кабана й почав розтирати вдарену ногу. З ніздрів тварини вичавилася піна й кров (І. Білик).

2. тільки недок. Пас. до вича́влювати.

Із добірних сортів білого винограду вичавлюється сік спеціальними пресами (з навч. літ.);

* Образно. Кисіль .. тремтячою рукою вийняв з кишені хустинку і почав обтирати піт, що вичавлювався не сонцем, а болісним смутком (М. Стельмах).