вичахання
ВИЧАХА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. вичаха́ти 1, 2.
Коли гарячий шлак залишає конвертер, його не завжди легко розбити, а також необхідно багато часу для його вичахання (з наук.-попул. літ.);
Зрада заповіді “шануй свого батька та матір свою” – це один з проявів неблагодатності, вичахання духу в родині, родоводі, породжений якимось гріхом (К. Мотрич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me