вичахання

ВИЧАХА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. вичаха́ти 1, 2.

Коли гарячий шлак залишає конвертер, його не завжди легко розбити, а також необхідно багато часу для його вичахання (з наук.-попул. літ.);

Зрада заповіді “шануй свого батька та матір свою” – це один з проявів неблагодатності, вичахання духу в родині, родоводі, породжений якимось гріхом (К. Мотрич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me