1. Словник української мови у 20 томах

вичахати

ВИЧАХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЧАХНУТИ, ВИ́ЧАХТИ, хну, хнеш, док.

1. Втрачати тепло, ставати холоднішим; охолоджуватися.

Мало не третю частину кімнати займало величезне, широке ліжко..; другу третину – два поруч поставлених столи, де вичахали уготовлені до торгу пряники (Л. Яновська);

[Дід Петро:] Ану-ну! Хай іще я послухаю. Все одно вечеря вичахла на столі (С. Васильченко);

В печі жар не вичах. Ольга добре ним обгорнула горщика з борщем (В. Кучер).

2. перен. Ставати пасивним, менш діяльним; утрачати запал, силу.

Здалося, що начальницький настрій осаула [осавула] поволі вичахав, замінившись людською заздрістю молодого вояка (Іван Ле);

Чим ближче підходили прапороносці, тим помітніше вгамовувався командир полку. Притихав, вичахав на виду (О. Гончар).

3. перен. Поволі втрачати сили, здоров'я; хиріти.

Він ставав щодень кволішим і танув, вичахав, як осінній вечір, восковів у них на очах (М. Слабошпицький);

Не пізнала [жінка] сердешного: од праці висох, вичах, аж очі йому в лоб позападали (О. Стороженко);

– Годі вам воювати! – кричала весело молодиця. – Повбиваєтесь, дівчата вичахнуть (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичахати — вичаха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вичахати — -аю, -аєш, недок., вичахнути і вичахти, -хну, -хнеш, док. 1》 Втрачати дещицю тепла, а потім охолоджуватися. 2》 перен. Ставати пасивним, менш діяльним; втрачати запал, силу. 3》 перен. Поволі втрачати сили, здоров'я; хиріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичахати — див. вихолоджуватися Словник синонімів Вусика
  4. вичахати — СЛА́БНУТИ (про почуття, переживання, пристрасті і т. ін. — ставати слабшим, втрачати силу), СЛА́БШАТИ, СЛАБІТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ТАМУВА́ТИСЯ, УГАМО́ВУВАТИСЯ (ВГАМО́ВУВАТИСЯ), УТИ́ШУВАТИСЯ (ВТИ́ШУВАТИСЯ), УТИША́ТИСЯ (ВТИША́ТИСЯ)... Словник синонімів української мови
  5. вичахати — ВИЧАХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЧАХНУТИ і ВИ́ЧАХТИ, хну, хнеш, док. 1. Втрачати тепло, ставати холодним; охолоджуватися. Мало не третю частину кімнати займало величезне, широке ліжко.. Словник української мови в 11 томах