1. Словник української мови у 20 томах

вичахлий

ВИ́ЧАХЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до ви́чахти.

Мачуха .. внесла з комори грушок, помила, налила [залила] окропом і поставила у ще не вичахлу піч (Василь Шевчук);

Хижувато згорбившись, сидить [солдат] на ще не вичахлім після бігу коні (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичахлий — ви́чахлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вичахлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вичахти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичахлий — ВИ́ЧАХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́чахти 1. Підручний брав хороші проби [сталі], лопатою підбиваючи на плитці коржі — вичахлі сплески сталі (Рудь, Гомін.., 1959, 78); Хижувато згорбившись, сидить [солдат] на ще не вичахлім після бігу коні (Гончар, Таврія.., 1957, 299). Словник української мови в 11 томах