вичепурювати
ВИЧЕПУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЧЕПУРИТИ, рю, риш, док., розм.
1. кого, що і без прям. дод. Прибирати, прикрашати кого-, що-небудь.
Одчинить, було, [Олексій] .. двері в стайні та зачне скрізь вичепурювати (П. Куліш);
– От якби ти, небого, стала йому подружжям, – старого б доглянула.., хату б вичепурила (Ганна Барвінок);
Вичепурили [брати] своїх коників, повісили на них балабони (У. Самчук).
2. кого. Гарно, чепурно, пишно одягати кого-небудь.
Вичепурити доньку.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вичепурювати — вичепу́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- вичепурювати — -юю, -юєш, недок., вичепурити, -рю, -риш, док., перех., розм. 1》 Прибирати, прикрашати що-небудь. 2》 Гарно, чепурно, пишно одягати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вичепурювати — ОДЯГА́ТИ кого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИ розм., ВОДИ́ТИ у чому, розм., ОБЛАЧА́ТИ заст., уроч., ірон. Словник синонімів української мови
- вичепурювати — ВИЧЕПУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЧЕПУРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. 1. Прибирати, прикрашати що-небудь. — От якби ти, небого, стала йому подружжям, — старого б доглянула.., хату б вичепурила (Барв., Опов.., 1902, 81). 2. Гарно, чепурно, пишно одягати кого-небудь. Словник української мови в 11 томах