1. Словник української мови в 11 томах

вичепурювати

ВИЧЕПУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЧЕПУРИТИ, рю, риш, док., перех., розм.

1. Прибирати, прикрашати що-небудь.

— От якби ти, небого, стала йому подружжям, — старого б доглянула.., хату б вичепурила (Барв., Опов.., 1902, 81).

2. Гарно, чепурно, пишно одягати кого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичепурювати — вичепу́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вичепурювати — -юю, -юєш, недок., вичепурити, -рю, -риш, док., перех., розм. 1》 Прибирати, прикрашати що-небудь. 2》 Гарно, чепурно, пишно одягати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичепурювати — ВИЧЕПУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЧЕПУРИТИ, рю, риш, док., розм. 1. кого, що і без прям. дод. Прибирати, прикрашати кого-, що-небудь. Одчинить, було, [Олексій] .. двері в стайні та зачне скрізь вичепурювати (П. Словник української мови у 20 томах
  4. вичепурювати — ОДЯГА́ТИ кого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИ розм., ВОДИ́ТИ у чому, розм., ОБЛАЧА́ТИ заст., уроч., ірон. Словник синонімів української мови