1. Словник української мови у 20 томах

вичищений

ВИ́ЧИЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́чистити 1, 4.

– А тут ще і Йосипенко підпіка та підогріва. То конюшня чому не вичищена, то сарай не виметений (Панас Мирний);

Воднораз пролунали густим цокотанням сотні підвід, блиснули на сонці сріблом старанно вичищеного реманенту (Г. Епік);

Семен був чисто виголений, одяг і чоботи вичищені, і сама виправка Семенова приємно вражала (Л. Смілянський);

// ви́чищено, безос. пред.

Все в світлицях було поновлено, вичищено, вибiлено (І. Нечуй-Левицький);

Вулиці і площі було вичищено ще, напевно, вдосвіта... (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичищений — ви́чищений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вичищений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вичистити 1), 4). || вичищено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичищений — ВИ́ЧИЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́чистити 1, 4. — А тут ще і Йосипенко підпіка та підогріва. То конюшня чому не вичищена, то сарай не виметений (Мирний, IV, 1955, 181); Семен був чисто виголений, одяг і чоботи вичищені... Словник української мови в 11 томах