1. Словник української мови в 11 томах

вичищений

ВИ́ЧИЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́чистити 1, 4.

— А тут ще і Йосипенко підпіка та підогріва. То конюшня чому не вичищена, то сарай не виметений (Мирний, IV, 1955, 181);

Семен був чисто виголений, одяг і чоботи вичищені, і сама виправка Семенова приємно вражала (Сміл., Зустрічі, 1936, 67);

Воднораз пролунали густим цокотанням сотні підвід, блиснули на сонці сріблом старанно вичищеного реманенту (Епік, Тв., 1958, 350).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичищений — ви́чищений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вичищений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вичистити 1), 4). || вичищено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичищений — ВИ́ЧИЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́чистити 1, 4. – А тут ще і Йосипенко підпіка та підогріва. То конюшня чому не вичищена, то сарай не виметений (Панас Мирний); Воднораз пролунали густим цокотанням сотні підвід... Словник української мови у 20 томах