вичленений

ВИ́ЧЛЕНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́членити.

З позицій суттєвого підходу у філософії кожна людина складається з декількох аналітично вичленених пластів (з наук. літ.);

// ви́членено, безос. пред.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше вичленено в українській духовній культурі проблему сенсу життя людини і простежено її розуміння й трактування українськими мислителями протягом усього середньовіччя (з наук. літ.);

Вичленено та систематизовано етапи й причини поширення англійської мови в країнах, колонізованих Великою Британією (з наук. літ.).