вичленення

ВИ́ЧЛЕНЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́членити.

Вичленення Шевченкової мовотворчості із загальномовного словника дає змогу ще раз переконатися в тому, що народний поет – це не співець народної пісні, а творець нового поетичного слова, яке народ сприйняв за своє (В. Русанівський);

В історії вичленення малого розповідного жанру, який кваліфікують нині як анекдот, надзвичайно важливу роль відіграли середньовічні різновиди коротких розповідних жанрів (з наук. літ.).