1. Словник української мови у 20 томах

вичовганий

ВИ́ЧОВГАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до ви́човгати.

Нікітіна посадовили поруч із стерновим, який тримав під плечем вичовганий руками кінець стерна (П. Панч);

Три камені лежать перед порогом, рівні й вичовгані тисячами ніг (В. Кучер);

Стовбур блищить, вичовганий посиденьками: бабусі, дідусі і молодші та діти сходяться сюди щонеділі на балачку (Григір Тютюнник);

// ви́човгано, безос. пред.

Зайшла Єлька того ранку до заводоуправління, нервово постукала у те віконечко, в яке багато хто стукав і до неї, аж ліктями вичовгано карниз (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичовганий — ви́човганий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вичовганий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до вичовгати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичовганий — ВИ́ЧОВГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́човгати. Нікітіна посадовили поруч із стерновим, який тримав під плечем вичовганий руками кінець стерна (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах