1. Словник української мови в 11 томах

вичовганий

ВИ́ЧОВГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́човгати.

Нікітіна посадовили поруч із стерновим, який тримав під плечем вичовганий руками кінець стерна (Панч, Гомон. Україна, 1954, 309);

Три камені лежать перед порогом, рівні й вичовгані тисячами ніг (Кучер, Прощай.., 1957, 130);

Під стінкою на вичовганій канапі сиділо ще двоє пасажирів (Панч, Синів.., 1959, 4);

Одяг вичовганий, весь [Богдан] у пилюці, в крові (Гончар, Людина.., 1960, 253).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичовганий — ви́човганий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вичовганий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до вичовгати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичовганий — ВИ́ЧОВГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́човгати. Нікітіна посадовили поруч із стерновим, який тримав під плечем вичовганий руками кінець стерна (П. Панч); Три камені лежать перед порогом, рівні й вичовгані тисячами ніг (В. Словник української мови у 20 томах