вичовгати

ВИ́ЧОВГАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.

1. Часто ходячи по чому-небудь або беручись руками за щось, витерти, зробити гладким.

— Дмитре! — штовхнув у бік Чумака Голобля. — Глянь, як східці вичовгали (Збан., Переджнив’я, 1955, 9).

2. Зробити витертим або забрудненим, часто торкаючи, тручи об що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичовгати — ви́човгати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вичовгати — -аю, -аєш, док., вичовгувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм. 1》 Часто ходячи по чому-небудь чи беручись руками за щось, витерти, зробити гладким. 2》 Зробити витертим або забрудненим, часто торкаючи, тручи об що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичовгати — ВИ́ЧОВГАТИ див. вичо́вгувати. Словник української мови у 20 томах