вишарець

ВИ́ШАРЕЦЬ, рцю, ч., діал.

Зменш. до ви́шар.

Ранкова роса тільки зараз воложила вишарець (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишарець — ви́шарець іменник чоловічого роду торішня трава діал. Орфографічний словник української мови
  2. вишарець — ВИ́ШАРЕЦЬ, рцю, ч., діал. Зменш. до ви́шар. Ранкова роса тільки зараз воложила вишарець (Ле, Ю. Кудря, 1956, 320). Словник української мови в 11 томах