вишаровувати
ВИШАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШАРУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.
Старанно вимивати тверді предмети, поверхні, скребучи щіткою, тручи піском і т. ін.
Онися кинулась сама підмазувати та прибирати в покоях, вишаровувала жовтим піском поміст, помила вікна (І. Нечуй-Левицький);
Одні [жінки] сиділи, картоплю чистили, інші, склавшись навпіл, вишаровували піском великі котли, невживані звідтоді, як війна почалася (Г. Колісник);
// Старанно вимивати кого-, що-небудь, енергійно чимсь тручи.
[Докія (бере з запічка мило):] На ось шматочок мила та вишаруй гарненько руки (М. Кропивницький);
Роздягла [Оксана Сергіївна] дівчину, вимила їй голову, вишарувала милом та віхтем, сполоснула (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишаровувати — вишаро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вишаровувати — -ую, -уєш, недок., вишарувати, -ую, -уєш, док., перех. Вимивати тверді предмети, скребучи щіткою, тручи піском і т. ін. || Вимивати кого-, що-небудь, енергійно чимось тручи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишаровувати — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- вишаровувати — ВИШАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШАРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вимивати тверді предмети, скребучи щіткою, тручи піском і т. ін. Онися кинулась сама підмазувати та прибирати в покоях, вишаровувала жовтим піском поміст, помила вікна (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах