1. Словник української мови у 20 томах

вишкандибати

ВИ́ШКАНДИБАТИ, аю, аєш, док., розм.

Вийти звідкись або кудись, шкандибаючи, кульгаючи.

Вишкандибав з хати (Сл. Гр.);

Назустріч .. вишкандибав Юхим (Іван Ле);

Він повагом вишкандибав з дерези на вулицю, подибав додому (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишкандибати — ви́шкандибати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вишкандибати — -аю, -аєш, док. Вийти звідкись або кудись, шкандибаючи, кульгаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишкандибати — ВИХО́ДИТИ (іти звідки-небудь назовні, за межі чогось), ВИХОДЖА́ТИ (ВИХОЖА́ТИ рідко) поет.; ВИ́ДИБАТИ розм., ВИДИ́БУВАТИ розм. (повільно); ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ розм., ВИСМИ́КУВАТИСЯ розм., ВИСКО́ВЗУВАТИ розм., ВИСКОВЗА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. вишкандибати — ВИ́ШКАНДИБАТИ, аю, аєш, док. Вийти звідкись або кудись, шкандибаючи, кульгаючи. Вишкандибав з хати (Сл. Гр.); Назустріч.. вишкандибав Юхим (Ле, Ю. Кудря, 1956, 20). Словник української мови в 11 томах
  5. вишкандибати — Ви́шкандибати, -баю, -єш гл. Выйти хромая. Вишкандибав з хати. Харьк. у. Словник української мови Грінченка