1. Словник української мови у 20 томах

вишкварений

ВИ́ШКВАРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́шкварити.

На тарілці лежали шматочки добре вишквареного сала (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишкварений — ви́шкварений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вишкварений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вишкварити. Великий тлумачний словник сучасної мови