вишмигнути
ВИ́ШМИГНУТИ, ну, неш, док., розм.
Швидко й непомітно вискочити, вийти куди-небудь.
Мов миш [миша] діркою, вишмигнула [Параска] з возівні (І. Франко);
Із кущів вишмигнув засмаглий Олег, одягнений у червоні трусики (М. Руденко);
Дід нічого не відповів, і ми вишмигнули з хати (В. Нестайко);
* Образно. Теплий і вільний степовий вітрець прожогом вишмигнув з байраку (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишмигнути — ви́шмигнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- вишмигнути — -ну, -неш, док., розм. Швидко і непомітно вискочити, вийти куди-небудь, з'явитися звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишмигнути — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- вишмигнути — ВИ́ШМИГНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко і непомітно вискочити, вийти куди-небудь, з’явитися звідкись. Мов миш [миша] діркою, вишмигнула [Параска] з возівні (Фр., VII, 1951, 76); Із кущів вишмигнув засмаглий Олег, одягнений у червоні трусики (Руд., Вітер. Словник української мови в 11 томах