1. Словник української мови в 11 томах

вишмигнути

ВИ́ШМИГНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко і непомітно вискочити, вийти куди-небудь, з’явитися звідкись.

Мов миш [миша] діркою, вишмигнула [Параска] з возівні (Фр., VII, 1951, 76);

Із кущів вишмигнув засмаглий Олег, одягнений у червоні трусики (Руд., Вітер.., 1958, 5);

*Образно. Теплий і вільний степовий вітрець прожогом вишмигнув з байраку (Смолич, І, 1947, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишмигнути — ви́шмигнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вишмигнути — -ну, -неш, док., розм. Швидко і непомітно вискочити, вийти куди-небудь, з'явитися звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишмигнути — ВИ́ШМИГНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко й непомітно вискочити, вийти куди-небудь. Мов миш [миша] діркою, вишмигнула [Параска] з возівні (І. Франко); Із кущів вишмигнув засмаглий Олег, одягнений у червоні трусики (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вишмигнути — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови