1. Словник української мови у 20 томах

виштовхувати

ВИШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШТОВХАТИ, аю, аєш, док.

1. кого. Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись або кудись.

Директор власноручно виштовхує Дарку за двері (Ірина Вільде);

Пана й осавула хлопці виштовхали на ґанок (В. Кучер);

// Примушувати вийти звідки-небудь, піти кудись.

Надходила та година, коли треба виштовхувати активних відвідувачів і зачиняти бар (М. Білкун);

* Образно. Ця думка виштовхує його з кабiнету, змушує одягти пальто, iти в заметiль, в хурiю (О. Гончар).

2. що. Поштовхами витискати, викидати що-небудь звідкись.

Море виштовхувало на землю шматки криги (Ю. Яновський);

Спочатку спробували просто заткнути трубу гострим кінцем [колоди], але вода виштовхувала затичку з такою силою, що вона мало не вирвалася з рук (С. Голованівський);

// перен. Уривчасто, із зусиллям вимовляти.

– Відпустки тобі чекати ще довго, дівчино, – по одному, роздільно виштовхувала [Ліна] з себе слова (В. Козаченко);

Отава виштовхував з себе поодинокі слова, насилу стримуючись (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виштовхувати — вишто́вхувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виштовхувати — ВИПИХАТИ; док. випхати, витрутити, витурити. Словник синонімів Караванського
  3. виштовхувати — -ую, -уєш, недок., виштовхати, -аю, -аєш, док., перех. Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись або кудись. || Поштовхами витискати, викидати що-небудь звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виштовхувати — див. виганяти; штовхати Словник синонімів Вусика
  5. виштовхувати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. виштовхувати — ВИШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШТОВХАТИ, аю, аєш, док., перех. Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись або кудись. Директор власноручно виштовхує Дарку за двері (Вільде, Повнол. Словник української мови в 11 томах