виштовхувати
ВИШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШТОВХАТИ, аю, аєш, док., перех. Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись або кудись.
Директор власноручно виштовхує Дарку за двері (Вільде, Повнол. діти, 1960, 196);
Пана й осавула хлопці виштовхали на ганок (Кучер, Пов. і опов., 1949, 43);
// Поштовхами витискати, викидати що-небудь звідкись.
Море виштовхувало на землю шматки криги (Ю. Янов., I, 1954, 264);
Спочатку спробували просто заткнути трубу гострим кінцем [колоди], але вода виштовхувала затичку з такою силою, що вона мало не вирвалася з рук (Голов., Тополя.., 1965, 69);
*Образно. — Відпустки тобі чекати ще довго, дівчино, — по одному, роздільно виштовхувала [Ліна] з себе слова (Коз., Сальвія, 1959, 132).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виштовхувати — вишто́вхувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виштовхувати — ВИПИХАТИ; док. випхати, витрутити, витурити. Словник синонімів Караванського
- виштовхувати — -ую, -уєш, недок., виштовхати, -аю, -аєш, док., перех. Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись або кудись. || Поштовхами витискати, викидати що-небудь звідкись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виштовхувати — ВИШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШТОВХАТИ, аю, аєш, док. 1. кого. Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись або кудись. Директор власноручно виштовхує Дарку за двері (Ірина Вільде); Пана й осавула хлопці виштовхали на ґанок (В. Словник української мови у 20 томах
- виштовхувати — див. виганяти; штовхати Словник синонімів Вусика
- виштовхувати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови