1. Словник української мови у 20 томах

виштрикувати

ВИШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШТРИКАТИ, аю, аєш, док., що, розм.

Виколювати, вибивати (звичайно про очі).

Незважаючи ні на втому, що валила з сідел, ні на темряву, що мокрим галуззям виштрикувала хлопцям очі, всі були сповнені пориву й рішучості будь-що пробитись до Києва (О. Гончар);

– Та що ти мені отеє, пане писарю, тикаєш у вічі? Чи їх виштрикати хочеш, чи що? (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виштрикувати — виштри́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. виштрикувати — -ую, -уєш, недок., виштрикати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Виколювати, вибивати (звичайно про очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виштрикувати — див. колоти Словник синонімів Вусика
  4. виштрикувати — ВИШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШТРИКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Виколювати, вибивати (звичайно про очі). — Та що ти мені отеє, пане писарю, тикаєш у вічі? Чи їх виштрикати хочеш, чи що? (Кв.-Осн., II, 1956, 160); *Образно. Словник української мови в 11 томах