виштрикувати
ВИШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШТРИКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Виколювати, вибивати (звичайно про очі).
— Та що ти мені отеє, пане писарю, тикаєш у вічі? Чи їх виштрикати хочеш, чи що? (Кв.-Осн., II, 1956, 160);
*Образно. Незважаючи ні на втому, що валила з сідел, ні на темряву, що мокрим галуззям виштрикувала хлопцям очі, всі були сповнені пориву й рішучості будь-що пробитись до Києва (Гончар, II, 1959, 146).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виштрикувати — виштри́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- виштрикувати — -ую, -уєш, недок., виштрикати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Виколювати, вибивати (звичайно про очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
- виштрикувати — ВИШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШТРИКАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Виколювати, вибивати (звичайно про очі). Незважаючи ні на втому, що валила з сідел, ні на темряву, що мокрим галуззям виштрикувала хлопцям очі... Словник української мови у 20 томах
- виштрикувати — див. колоти Словник синонімів Вусика