1. Словник української мови у 20 томах

вищир

ВИ́ЩИР, у, ч., розм.

Те саме, що ви́шкір 1.

Керівник .. тут сіпнувсь і відкрив губи в такий вищир, що Отроходіна пройняло остиглістю... (В. Барка);

* У порівн. Сафар усміхнувся, вищиривши свої рідкі зуби, і важко було сказати, що гірше: ця усмішка, ніби вищир хижака, чи все те, що діялося в таборі (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вищир — ви́щир іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вищир — -у, ч., рідко. Загальний вигляд рота, пащі з розсунутими губами і відкритими зубами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вищир — див. усмішка Словник синонімів Вусика
  4. вищир — ОСКА́Л (розкритий рот, в якому видніються зуби), ВИ́ЩИР. Він витягав із шкіряного чохла гострого мисливського ножа і з якимось вовчим оскалом наближався до живого лося (Григорій Тютюнник); Коли вовка лише трохи налякати... Словник синонімів української мови
  5. вищир — ВИ́ЩИР, у, ч., рідко. Загальний вигляд рота, пащі з розсунутими губами і відкритими зубами. *У порівн. Але Сафар усміхнувся, вищиривши свої рідкі зуби, і важко було сказати, що гірше: ця усмішка, ніби вищир хижака, чи все те, що діялося в таборі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 165). Словник української мови в 11 томах