вказівність

ВКАЗІ́ВНІСТЬ (УКАЗІ́ВНІСТЬ), ності, ж.

Властивість за знач. вказівни́й.

Специфіка семантики тотожності у випадках денотативної тотожності природно передбачає вказівність (з наук. літ.);

Сукупності займенникових слів притаманні ознаки егоцентричності, вказівності, змінної ситуативної або контекстуальної співвіднесеності (з наук. літ.).