1. Словник української мови у 20 томах

вклинення

ВКЛИ́НЕННЯ (УКЛИ́НЕННЯ), я, с.

Дія за знач. вклини́ти і вклини́тися.

Вклинення місцевостей поліського типу, поширення сосни сприяли проникненню на Розточчя очеретяної ропухи, водяного вужа, болотної черепахи, лося (з наук.-попул. літ.);

У випадку вклинення противника в район оборони (опорний пункт) командир батальйону (роти) повинен закріпити свої фланги на ділянці вклинення і подавити противника вогнем (з мови документів);

* Образно. У Коцюбинського в планах творчих стояло на черзі – вклинення в тематику робітничого життя (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вклинення — вкли́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вклинення — (уклинення), -я, с. Дія за знач. вклинити й вклинитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вклинення — ВКЛИ́НЕННЯ (УКЛИ́НЕННЯ), я, с. Дія за знач. вклини́ти й вклини́тися. В результаті глибокого вклинення радянських військ на південь були перерізані найважливіші комунікації німецько-фашистської армії (Іст. УРСР, II, 1957, 567); *Образно. Словник української мови в 11 томах