вклинення
вкли́нення
(уклинення), -я, с.
Дія за знач. вклинити й вклинитися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вклинення — вкли́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вклинення — ВКЛИ́НЕННЯ (УКЛИ́НЕННЯ), я, с. Дія за знач. вклини́ти і вклини́тися. Вклинення місцевостей поліського типу, поширення сосни сприяли проникненню на Розточчя очеретяної ропухи, водяного вужа, болотної черепахи, лося (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- вклинення — ВКЛИ́НЕННЯ (УКЛИ́НЕННЯ), я, с. Дія за знач. вклини́ти й вклини́тися. В результаті глибокого вклинення радянських військ на південь були перерізані найважливіші комунікації німецько-фашистської армії (Іст. УРСР, II, 1957, 567); *Образно. Словник української мови в 11 томах