вкочування
ВКО́ЧУВАННЯ¹ (УКО́ЧУВАННЯ), я, с.
Дія за знач. вко́чувати¹ і вко́чуватися¹.
У статті досліджуються показники вертикальної та горизонтальної динаміки і стійкості проти вкочування гребеня колеса на рейку під час руху пасажирського вагона у кривих ділянках колії (з наук. літ.);
Навантаження колод на платформи здійснюється шляхом вкочування їх по латах за допомогою канатів (з навч. літ.);
На подвір'ї були пандуси для вкочування гармат на другий поверх (із журн.);
Вкочування бочок.
ВКО́ЧУВАННЯ² див. уко́чування¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вкочування — вко́чування 1 іменник середнього роду закочування в середину вко́чування 2 іменник середнього роду розрівнювання поверхні Орфографічний словник української мови
- вкочування — I (укочування), -я, с. Дія за знач. вкочувати I і вкочуватися I. II див. укочування I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вкочування — ВКО́ЧУВАННЯ¹ (УКО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. вко́чувати¹ й вко́чуватися¹. Вкочування бочок. ВКО́ЧУВАННЯ² див. уко́чування¹. Словник української мови в 11 томах