вкочувати
ВКО́ЧУВАТИ¹ (УКО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКОТИ́ТИ (УКОТИ́ТИ), вкочу́, вко́тиш, док., що і без дод.
1. Котячи, просувати в середину, у межі чого-небудь.
У ворота палацової території вкочує скромне авто старого графа Елленберга, стареньке, немодне, простеньке собі авто (В. Винниченко);
Гармаші з гуркотом вкочували на руках артилерію в підвали, на подвір'я, за кожну будівлю (О. Гончар);
Не ждучи, поки пліт перев'яжуть остаточно, гетьман подав знак вкочувати екіпаж, вантажити добро (Г. Колісник);
Хвороща вкотив третю диню (В. Близнець);
В хату .. вкотили барильце (Ю. Смолич).
2. розм. Те саме, що в'їжджа́ти¹; заїжджати.
– Купіть [екіпаж] в мене!.. Перепряжете свої коні, сядете .. та вкотите в свій двір, мов якийсь князь (І. Нечуй-Левицький);
Коли Гарецький вкотив на подвір'я Огієвських, Таїсія Федорівна .. не впізнала, хто завітав до них (П. Кочура);
* Образно. Обідньої вже доби сама пані вкотила, як на колесах; пухла така, ніби на дріжджах зійшла (Марко Вовчок);
Через кілька хвилин чорнявий офіціант з блідим аскетичним обличчям .. вкотив до номера (М. Білкун).
ВКО́ЧУВАТИ² див. уко́чувати¹.
Значення в інших словниках
- вкочувати — вко́чувати 1 дієслово недоконаного виду котячи, просувати в середину вко́чувати 2 дієслово недоконаного виду робити рівною поверхню, їздячи котком Орфографічний словник української мови
- вкочувати — Закочувати; (колясою) заїжджати; (шлях) УТОРОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- вкочувати — I (укочувати), -ую, -уєш, недок., вкотити (укотити), вкочу, вкотиш, док., перех. 1》 Котячи, просувати всередину, у межі чого-небудь. 2》 розм. Те саме, що в'їжджати I; заїжджати. II див. укочувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вкочувати — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови
- вкочувати — Вко́чувати, -чую, -чуєш; вкоти́ти, вкочу́, вко́тиш; вкоти́, -ті́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вкочувати — ВКО́ЧУВАТИ¹ (УКО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКОТИ́ТИ (УКОТИ́ТИ), вкочу́, вко́тиш, док., перех. 1. Котячи, просувати в середину, у межі чого-небудь. Словник української мови в 11 томах