1. Словник української мови у 20 томах

вкрай

ВКРАЙ (УКРА́Й), присл.

1. Дуже, надзвичайно; до краю, зовсім.

Він із злістю одкинув задачник і піднявся сердитий та збентежений вкрай (М. Коцюбинський);

Дивилась [Катерина] на Андрія, і губи її тремтіли, а очі наливалися сльозами .. Ті сльози виповнили їх вкрай, а тоді геть бурхнули через верх і буйно потекли по щоках... (І. Багряний);

Микола і Оленка зголодніли вкрай (В. Барка);

Ті танки й машини були йому вкрай потрібні (В. Кучер);

Вже дехто встиг з утоми огризнутись. А інші духом занепали вкрай (Л. Костенко);

Украй важливо мати цілковито повну картину розвитку храмового зодчества кожного регіону, територія якого здебільшого визначалася належністю до певної єпархії (з наук. літ.).

2. Повно, вщерть, по вінця.

У тихім щебеті, в росі ясніє гай, і день встає в своїй красі, налитий сяйва вкрай (В. Сосюра);

За Сулою весело – Пшениці украй. Нашого добробуту Виспів урожай (П. Усенко).

3. заст. Скраю.

У одній хатці, що вкрай стояла, к полю, жила удова (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкрай — вкрай прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вкрай — ВКРАЙ (УКРАЙ) – В (У) КРАЙ Вкрай (украй), присл. Дуже, надзвичайно, до краю; повно, вщерть. Стомився я вкрай в цій безмежній пустелі, Людину живу зовучи (О.Олесь); Романенко у вкрай зіпсованому настрої поїхав додому (С. Літературне слововживання
  3. вкрай — пр., дуже, надзвичайно, до краю, куди як; повно, вщерть, по вінця. Словник синонімів Караванського
  4. вкрай — (украй), присл. 1》 Дуже, надзвичайно; до краю. 2》 Повно, вщерть, по вінця. 3》 заст. Скраю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вкрай — див. остаточно Словник синонімів Вусика
  6. вкрай — ВЩЕРТЬ (УЩЕ́РТЬ) (до самого верху), ПО ВІ́НЦЯ, ПО́ВНО, ВКРАЙ (УКРА́Й), ДО КРА́Ю. Ми зупинилися перед безтаркою, наповненою вщерть помідорами (М. Чабанівський); (Олена:) Наливайте, Йосип Степанович, і мені та повніш, ущерть! (М. Словник синонімів української мови
  7. вкрай — Вкрай, присл. Не врази́ ти мого́ серде́нька вкрай (Пісня) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вкрай — ВКРАЙ (УКРА́Й), присл. 1. Дуже, надзвичайно; до краю. Він із злістю одкинув задачник і піднявся сердитий та збентежений вкрай (Коцюб., II, 1955, 369); [Марина:] Ой.. За віщо ти вражаєш моє серце украй! Нащо тобі моя мука? (Стар., Вибр. Словник української мови в 11 томах