1. Словник української мови у 20 томах

вкупі

ВКУ́ПІ (УКУ́ПІ), присл.

1. У поєднанні з ким-, чим-небудь; спільно, гуртом; разом.

Як роблять укупі, так не болить у пупі (Номис);

Вода зараз підхопила пліт, поволі обернула його й понесла вниз укупі з харчами, забутими на плоту (М. Коцюбинський);

Я думав, що ви будете всі вкупі обробляти батьківську землю, гуртом (М. Івченко);

Сухе, негарне лице його [Ганенка] з борідкою, що вкупі з стриженою головою скидалась на гречану стерню, з маленькими слабими очима й тонкими синіми губами вражало своїм гострим, злим виразом (В. Винниченко);

Природа та виховання вимагали цілого комплексу переживань, що звуться вкупі коханням (Д. Бузько);

Вони були всі вкупі й трималися одне одного, покладаючись лише на химерну долю. А якщо їм судилося вмерти, бажали вмерти всі вкупі (І. Багряний);

Усі вони трималися вкупі, жили ще спільними спогадами про домівку та про запасний полк (О. Гончар);

Коні, всі четверо вкупі, сумирно хрупали сіно (І. Білик).

2. розм. Удвох.

Дама затупала по сходах, зіткнулася з міс Вуд, і вони вкупі ввійшли в кімнату (М. Йогансен);

– Дядьку! А що воно таке за дрохви? – Хіба не чув? – Не чув! – Птиця така велика, як дві гуски вкупі! Степова! (Остап Вишня);

З кожним днем дівчата все більше звикали одна до одної і потоваришували так, ніби змалку росли вкупі (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкупі — вку́пі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вкупі — ВКУПІ (УКУПІ) – В (У) КУПІ Вкупі (укупі), присл. Спільно, разом; удвох. Не лякаймось, брати мої, моря, Будем сміливо вкупі пливти (П.Грабовський); Поліцейський вигнав нас укупі з другими босяками (А.Тесленко); Вкупі вони і полювали, і товаришували (М. Літературне слововживання
  3. вкупі — пр. спільно, разом, гуртом, ур. купно; укупці, укупочці. Словник синонімів Караванського
  4. вкупі — [ўкуп'і] = укупі присл. Орфоепічний словник української мови
  5. вкупі — (укупі), присл. Спільно, у поєднанні з ким-, чим-небудь; разом, удвох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вкупі — див. гуртом Словник синонімів Вусика
  7. вкупі — РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст. Словник синонімів української мови
  8. вкупі — Вку́пі, присл. Росли́ вку́пі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вкупі — ВКУ́ПІ (УКУ́ПІ), присл. Спільно, у поєднанні з ким-, чим-небудь: разом, удвох. Як роблять укупі, так не болить у пупі (Номис, 1864, № 10761); Вода зараз підхопила пліт, поволі обернула його й понесла вниз укупі з харчами, забутими на плоту (Коцюб. Словник української мови в 11 томах